На честь великого Гетьмана України Івана Степановича Мазепи Запорозькі козаки провели обласну науково-практичну конференцію

22.03.2019
от

На честь великого Гетьмана України Івана Степановича Мазепи Запорозькі козаки провели обласну науково-практичну  конференцію.

 

20-го березня всесвітня українська патріотична громадськість урочисто відмічає ювілейну дату з дня народження одного з самих відомих талановитих та обдарованих багатьма якостями керівника європейського рівня – гетьмана України Івана Степановича Мазепи.
За спільним рішенням Великої Ради отаманів Запорозького козацтва, Координаційної ради з питань розвитку козацтва, Всесвітньої генеральної асамблеї нащадків козацьких родів, Запорозького звичаєвого козацького лицарського ордену ім. князя Д.І. Вишневецького (Байди) та Запорізького обласного центру сприяння євроатлантичній інтеграції інших громадських організацій в цей знаменний день в Запорізькій державній інженерній академії за участі студентів закладу, учнів Січового колегіуму, Козацького ліцею, фахівців Всеукраїнської федерації «Спас» колективом Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки були підготовлені цікаві матеріали з книжкового фонду та організована обласна науково практична конференція за темою: «Значення багаторічної діяльності великого Гетьмана Івана Мазепи в подальшій ґенезі та зміцненні державотворчих процесів в Україні».
В своїй доповіді мав честь розповісти про життя та багаторічну діяльність Івана Степановича заради процвітання нашої рідної землі.

 

З самого початку свого бурхливого життя майбутній видатний керівник почав з отримання освіти та навичок поведінки за тогочасними культурно-етичними нормами Європи. Батько майбутнього гетьмана — Степан-Адам був православним шляхтичем, відважним учасником Національно-визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького,  який з 1654 року був отаманом білоцерківського козацтва та не підтримуючи промосковського політичного шляху України та допомагав Івану Виговському у підписанні Гадяцьких статей.  Багато зробив для виховання та надання європейської освіти сину Івану. І. Мазепа навчався у  вищих навчальних закладах Німеччини, Італії, Нідерландів, Франції, хоча базовою освітою все ж таки була Києво-Могилянська академія.

 

Треба сказати, що природні якості юного Івана Мазепи  привернули увагу короля Польщі Яна Казимира, який зробив його «покоєвиком» (пажем).                І в цей час молодий пан Іван також продовжував корисне та необхідне навчання у Варшаві, в єзуїтському колегіумі.

Так, через певний час, український шляхтич добре та глибоко познайомився з культурою та звичаями багатьох європейських країн, ознайомився з життям  та системою державного управління, прийомами дипломатичної роботи, мистецтвом та літературними творами видатних всесвітньовідомих класиків філософської думки та організацією оборони та армійських підрозділів, тактики та стратегії полководців розвинених та економічно потужних країн.

 

Важливим фактором подальшої успішної діяльності було добре знання рідної української, московської, польської німецької, татарської, латинської та французької мов. Так шляхетне походження, блискавична освіта, знання різних мов провідних держав, особливі здатності до керівництва, дипломатії, сила волі, витримка, гарна зовнішність, особиста сміливість, почуття відповідальності, здатність до створення поетичних творів, та гарного виконання пісень та талановитої гри на бандурі надали величезні потенційні можливості для  кар’єрного зростання та згодом ефективного багаторічного керування Гетьманщиною.

Для наступних поколінь така наполеглива робота над собою є добрим прикладом, позаяк така підготовка для українців, які жили в культурному середовищі Центральної Європи і були самою Європою не виняток, а правило аж з періоду створення Київської Руси-
України.

 

Дуже молодим, Іван Мазепа почав виконувати дипломатичні доручення, які сьогодні можна назвати сміливими таємними розвідницькими операціями, коли в будь який час можна було піти з життя через розбійників, тортури супротивників, ворогів або за драматичним випадком, як це було з самим Мазепою, коли він був затриманий запорозькими козаками і тільки завдяки втручанню такого ж великого отамана, прозорливого характерника Івана Дмитровича Сірка січовики залишили в живих дипломата, в обличчі якого Кошовий відчув велику силу та користь майбутнього талановитого керівника.
Враховуючи вкрай складну міжнародну ситуацію, що склалася а Європі в період з 1648 по 1680-ті роки, закінчення Тридцятирічної війни, важку та криваву для всіх сторін Національно-визвольну війну, тривалі воєнні конфлікти за геополітичне домінування між Річчю Посполитою, Московським князівством, Швецією, Священною Римською імперією Германської Нації, Кримським ханством, Османською імперією, Пруссією та, захоплення чужих територій багато хто з сусідів хотіли ліквідації незалежності та державницьких інституцій Гетьманської козацької держави, утиснення православної християнської віри, нівелювання культурних традицій та потужного економічного фундаменту нації — сільського господарства через захоплення у полон та рабство або закріпачення.
В таких складних умовах отримував політичний, воєнний та дипломатичний досвід великий державний діяч Іван Степанович Мазепа.
Захищаючи українські національні інтереси, на різних посадах в апараті Гетьманату керівників козацтва Мазепа бачив позитивні і негативні дії, аналізував і готував свій план дій на збереження миру та зміцнення держави після жахливого періоду Руїни, коли сильні вороги, старшинські інтриги, небезпечні політичні рішення та нехтування стратегічними інтересами України народили цілу низьку помилок та зрад.
Це самовільне підписання Андрусівського перемир’я, яке фактично розділило нашу рідну землю на так звані Правобережну та Лівобережну України, де одна частина належала до Польського королівства, друга до Московського князівства. Складно порахувати яку велику шкоду нанесли такі дії народові, але після порівняно недовгими часами керівництва Павлом Тетерею, Іваном Виговським, Петром Дорошенком, Михайлом Ханенком, Іван Степанович Мазепа служив країні в якості Гетьмана більше двадцяти років.

Несення служби на різних високих посадах, де останньою була — генеральний осавул за Петра Дорошенка зробила високопосадовця здатним взяти гетьманську булаву.

Працював Іван Степанович і з Іваном Самойловичем, виконуючи дуже важливі воєнно-політичні доручення та здійснюючи відповідальні місії в Московії, Кримському ханстві та інших країнах.

Всюди він блискавично відстоював національні інтереси та мав заслужений авторитет. високого фахівця європейського рівня.
Тому 25 липня 1687 року на козацькій раді, за стародавнім  звичаєм, на річці Коломак, Іван Степанович Мазепа, на той час генеральний осавул, був обраний з декількох кандидатур на демократичній основі Гетьманом України.
Перед новим очільником козацької країни постали величезнігеополітичні завдання збереження та укріплення незалежності, утворення дійової системи державного управління,податкової справи, налагодження ефективної системи,розширення та поглиблення освіти для шляхти і народу,відтворення та фундація нових церков, соборів та монастирів, захист та зміцнення православ’я на стародавніх земляхколишньої світової держави Київського князівства, одним зголовних аспектів діяльності — створення сильної потужноїдисциплінованої і добре озброєної армії та флоту, продовження дипломатичного напряму вирішення питань мирнимшляхом переговорів, підтримки розвитку економіки та культури для реалізації головного плану створення незалежноїєвропейської держави України.

 

Підписані так звані Коломацькі статті на спільні воєнно-політичні дії проти ворогів та загарбників, на захист православної віри та культури з Московським князівством надали можливість на довготривалий час дати народові мирно жити. На краще змінилася демографічна ситуація, а люди почали селитися в землях, які після нападу на Русь-Україну прийшли в занепад, а вікова загроза бути взятим в полон не давала змоги засновувати нові поселення та міста.
Впевнений це питання потребує окремого вивчення, але заслуга Гетьмана Мазепи в наданні багатьох десятиліть миру та відносного спокою. Особиста участь у плануванні та фундації нових міст також важлива риса діяльності такої творчої та високоосвіченої людини. За часи гетьманування було засновано, по різним оцінкам, від двадцяти до сорока поселень та міст де панувало Магдебурзьке право, вільно та інтенсивно розвивалися бізнес та мистецтва. Сам гетьман часто дружив та співпрацював з архітекторами, які активно допомагали будувати за найкращими європейськими прикладами, прикрашаючи прекрасними спорудами та укріпленнями в столиці та інших місцях. Армія тогочасної козацької України неодноразово прославила подвигами, перемогами та вдалими походами високе ім’я свого керівника. Тільки за часів існування Антиосманської коаліції до якої входили Польща, Росія, Австрія та Ватикан Мазепа здійснив дев’ять великих походів, з військом яке налічувало від десяти до п’ятдесяти тисяч воїнів, 12 середніх з армією з 5 до 10 тисяч героїв та 40 менших зимових і літніх походів чисельністю до 5 тисяч козаків.
За переконливі перемоги, блискавичні дії проти ворога, який часто був набагато чисельним, за що заслужено отримав нагороди від австрійського імператора в 1707 році титул князя священної Римської імперії, орден Білого орла від Польського короля Августа Сильного. Звичайно без важкої багаторічної повсякденної роботи по відродженню бойових традицій Київського князівства, укріплення та збільшення чисельності козацьких військ, надання нового озброєння, артилерії, стрілецької зброї, використання тактики та стратегії притаманним Війську Запорозькому, яке століттями прославляло українців в Європі-центрі тогочасного світу дає можливості нащадкам поважати Івана Степановича як розумного далекоглядного та блискавичного воєнного діяча, блискавичного полководця. Завдяки активним та ефективним діям своїх полків в Кримському поході в 1689 році, осаді Казикармена в 1695-му році, наступних Таванських походах другої половини 1690-хроків постійно підтверджував ділом свою почесну посаду та завоював повагу керівництва багатьох командирів та особисто молодого Петра Першого.

За цей час Гетьману вдалося створити добру школу майбутніх отаманів та командирів, які успішно продовжували почесну військову справу по обороні українського народу.
Меценат і культурний діяч, глибоко релігійна людина, поборник православ’я, шанувальник автокефаліїКиївської митрополії, благодійник Іван Мазепа багатозробив для зміцнення українського православ’я. Збудував більшесорока церков та соборів. Багато релігійних книг, великих,з дорогими, з позолотою та сріблом, гарно та фахово написаним текстом до сих пір зберігаються в музеях та храмах українських православних церков. В деяких, які вінбудував і до сих пір належать Московському патріархатудо сих пір, на превеликий жаль та ганьбу, священикичитають анафему достойному фундатору та захисникуУкраїнського православ’я – що є  жорстким парадоксом тапомстою Москви за прагнення до свободи і незалежності нашої країни.

 

Повага гетьмана до демократичних вікових та європейських цінностей вимагала аналогічного підходу до державного будівництва.
Про зазначене яскраво свідчить наявність в державному будівництві принципів Магдебургського права, вільного обговорення питань життєдіяльності територій, прийняття рішень через демократичні установи та неприйняття рабства, як форми
пригнічення та управління суспільством. В Гетьманщині постійно працювали судова система, ретельно розглядалися скарги на незаконні дії деяких керівників або образи міщан та селян.
Безперечною заслугою Гетьмана Івана Мазепи було об’єднання Правобережної та Лівобережної України.
Антиукраїнська пропаганда часто намагається виставити полководця інтриганом та непорядною людиною
через його безкровні перемоги завдяки блискавичній дипломатії та дару від Бога передбачати наслідки тих чи
інших дій, успішно використовувати історичні випадки та подарунки долі.

 

Тому складна та потужна робота із збереженням тисяч життів через вдалі переговори та подолання супротивника в інтелектуальному двобої є
заслуга цього видатного керманича України.
Освітянська діяльність, створення умов для отримання знань для всіх бажаючих, організація навчальних закладів, запрошення багатьох іноземних фахівців, фундація бібліотек як центрів розвитку культури та вивчення новітніх наукових винаходів, благодійна діяльність Івана Степановича заклали підвалини для народження української інтелігенції, наукового суспільства, національної літературної та мистецької школи.
Такі основні заслуги та дії Гетьмана Івана Степановича Мазепи назавжди залишаться у вічній добрій пам’яті народу.
Окрім того, міжнародна спільнота неодноразово підкреслювала видатний вагомий внесок Гетьмана у створення фундаменту майбутньої вільної держави України.
В ході доповіді були використані матеріали історичних вітчизняних та зарубіжних наукових джерел.
Також на обласній науково-практичній конференції виступили учасники антитерористичної операції — боротьби за віру та волю України проти бандитів та окупантів. які й сьогодні продовжують спроби воєнного та ідеологічного підкорення України — старшина МГО «Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ» Валерій Матченко, Ігор Турупенко,                              Голова всеукраїнської федерації «Спас» Олександр Притула, Віктор Прийменко, пані Анастасія педагог ліцею,
керівник координаційної ради з питань розвитку козацтва при ЗОДА Костянтин Рижов Генеральний Суддя, полковник СБУ у відставці учасник руху опору Павло Білан, дирктор обласного краєзнавчого музею Михайло Мордовськой, доктор історичних наук , професор Георгій Шаповалов,  Тетяна Каменєва організатор-педагог Січового колегіуму.
полковник Сич, Олександр Горшков, священник ПЦУ отець Василь (Терно), Валерій Свідерський, Роман Авдєєв, Володимир Лютий, Євген Жаворонков. студентів та школярів цікавили багато питань стосовно бойових дій та переможних походів, на які в тому числі яскраво відповідав учасник операцій «Дозор» і «Перехоплення» Олекса Сич (Горшков), а Віталій Пилипенко (талановитий автор герба Запорізької області) доповнив виступи цікавою розповіддю про розквіт культури, мистецтва художників та іконописців, новий стиль під назвою українське бароко.
Було прийнято рішення про створення документального фільму та включення цих питань до проекту програми розвитку козацтва в м. Запоріжжі та продовження циклу семінарів та конференцій на теми козацьких повстань історії створення та взаємовідносин між Військом Запорозьким Низовим, Гетьманщиною, а потім УНР, Гетьманською державою і Кубанським та Донським козацтвом в різні історичні епохи. В цілому учасники конференції дійшли висновку про масштабну та вкрай необхідну народу діяльність по подальшому укріпленню та розвитку Гетьманщини всіх державних інституцій — армії, системи управління, органів влади, православної церкви, підтримці демократичних принципів та європейського вектору руху України. Інформаційна війна, яка ведеться з нашою історією принижує та фальсифікує величезний вагомий внесок Івана Степановича Мазепи в розбудову державності нашої  Вітчизни, бажання не допустити ліквідації Гетьманату та закріпачення людей, повернення до рабства, заборона  використання рідної стародавньої мови та ліквідації Запорозької Січі, секуляризації земельної власності, всього  що зробили імператори та московська влада характеризують Гетьмана як людину, що могла піти на величезні жертви та громадянський подвиг заради честі і столітніх інтересів щодо повернення незалежності і самостійності Української держави. а пошуки правильного шляху та бачення країни в сім»ї європейських народів диктували політичні кроки пов’язані з необхідністю ризикувати в тому числі і своїм життям.

 

Сьогодні ми віддаємо велику шану й дяку Івану Степановичу за приклад для сучасних командирів і керманичів України сучасного періоду, коли знову йде фактична війна за нашу свободу, історичний демократичний вибір, саме право на свободу думки, слова, совісті та повернення до європейського вектору руху, поваги до прав людини, сталий економічний та культурний розвиток без червоних терорів, Голодоморів, репресій, ГУЛагів, «раскулачивания» та заборони віри і мови. Тільки послідовний шлях дозволить найскоріше увійти до Європейського Союзу, Північно-Атлантичного Альянсу, щоб більше ніколи не потрапити до «тюрми народів», в ярмо  Москви. А такі Титани геополітичних дій на благо своїх
народів як Іван Мазепа, Джордж Вашингтон, Симон Болівар, Олівер Кромвель, генерал де Голь назавжди залишаться в світової історії фундаторами нового прогресивного шляху розвитку націй, які самі зробили свій вибір.
Також на честь п’ятої річниці з дня створення Запорозького козацького патріотичного руху опору учасникам та ветеранам, які захищали свободу з 2014-го року вручив на добру пам’ять нащадків Універсали учасників боротьби з агресорами і окупантами.
З повагою,
Голова Великої Ради отаманів
Запорозького козацтва, керівник
руху опору з 2014-го по 2017-й рр.,
член НСЖУ, військовий історик,
автор книг Дмитро Сухінін (Гора)

Метки: Гетьман, Іван Мазепа

Написать ответ

*